«Тегеран до літа». Квітневий апдейт

«Тегеран за 3 години». «Ще 2-3 тижні». «Тегеран до літа». «Мир за 24 години». «Переговори йдуть прекрасно». «Ми провели прекрасні продуктивні переговори». «Відкрийте протоку, конченні ублюдки»…

Як ви вже зрозуміли — мова знову про Іран. Так, я знаю що вже більше місяця обіцяю «в суботу випустити Аргентину». Не забув, розбір по ній готовий на 60%.

Сьогодні Донні заявив що «викосить цілу цивілізацію». Я, звісно ж, йому не вірю. Дональд любить дуже багато базікати і після цього нічого не робити — я б назвав це специфікою бізнесу.

Безпорадність

Імхо, іранське СВО, що триває вже більше місяця — відмінний показник безпорадності армії США. Ця країна не здатна на серйозні тривалі військові конфлікти. В’єтнам, Ірак і Афганістан тому показники.

У військових немає реального досвіду боротьби в замкнутих складних просторах, на збивання копійчаних дронів витрачаються ракети вартістю більше мільйона доларів, а про втрати авіаційної техніки я взагалі мовчу. США, як і НАТО загалом, здатні лише на навчання і показові едити в ТікТоці.

Де прорахувався Трамп?

Трамп явно не розумів куди він іде. Він очікував «легкої прогулянки» на зразок Венесуели, але явно не врахував що в Ірані знаходиться сектантський режим, готовий піти на смерть заради своєї правди. Зрубавши одну голову гідри, на її місце одразу виростає ще дві.

Швидше за все рішення про планування операції було прийнято або на ейфорії після Венесуели, або на основі плану від DeepSeek, а на питання «що робити» вони отримували відповідь «гарне питання, давай без вгадувань»…

Якщо без жартів — схиляюся до того що це результат тотально лояльного оточення, яке не простежило що дід забув прийняти таблетки.

Підсумок невеликого прорахунку

Загинайте пальці:

а) Перекритий Ормуз → зростання цін на нафту
б) Зростання держборгу з лютого на 295.615 млрд
в) Потенційна поразка республіканців на парламентських виборах 20 вересня та імпічмент Трампу

Найбільше вражає наскільки тотально Європі байдуже на те, що відбувається в Ірані. Ніхто не думає допомагати. Мабуть Європа як завжди вирішила сховати голову в пісок у надії проскочити.

Подальший сценарій

Всі все прекрасно розуміють. В інтересах Донні завершити це якомога раніше, але без гасла «ми звільнили Близький Схід від 47-річної диктатури» він не може.

Ось і маємо єдиний варіант: масові точкові удари по верхівці, а після — введення наземних військ і штурм Меджлісу. Не в квітні так у травні, не в травні так у червні — але я не вірю в сценарій «ай ем гоінг хоум».