Каракас за 3 Дні

Буквально щойно наш з вами улюблений Донні розпочав і завершив Спеціальну Військову Операцію у Венесуелі. Мета була зрозуміла — усунення Мадуро та встановлення «Януковича».

Поки Віктора Федоровича не встановили, хотів коротко пояснити, в чому взагалі суперечка між США та Венесуелою, і чому США вирішили відреагувати лише зараз.

Якщо дуже коротко: під егідою наркотрафіку Uncle Донні вирішив привласнити собі нафту. Тим, кому цікаво прочитати повний розбір і мої думки — далі для вас.

Історичні передумови конфлікту

До 1999 року Венесуела була неформальним союзником США. Державна нафтовидобувна компанія PDVSA де-факто управлялася технократами, орієнтованими на США. Прибуток осідав у західних структурах, видобуток підлаштовувався під інтереси американського ринку.

Перелом стався в 1999 році, коли до влади прийшов Уго Чавес. Він націоналізував PDVSA і перенаправив доходи до бюджету та соціальних програм. Паралельно посилив ОПЕК і скоротив видобуток нафти, чим підняв ціни. А також уклав альтернативні контракти з Китаєм, РФ, Іраном.

Реакція США була в американському стилі — квітень 2002 року: спроба військового перевороту проти Уго Чавеса, організована внутрішніми елітами за політичної та непрямої підтримки США. Чавеса усунули рівно на 48 годин…

У період з 2002 по 2013 рік була проведена масова чистка офіцерського корпусу, відбувся нафтовий страйк, унаслідок якого Чавес звільнив 18 000 співробітників і поставив лояльних людей замість професіоналів — що призвело до деградації галузі. Також у цей час стався нафтовий бум із зростанням ціни від $20 до $100 за барель, що додало грошей до бюджету.

Обравши своєю ідеологією «Соціалізм XXI століття», Чавес пішов далі в націоналізації:

електроенергетика
банки
агросектор

Посилення президентської влади, скасування лімітів на переобрання, ослаблення парламенту і судів. Зовнішня політика — Іран, РФ, Китай, мінімалізація відносин зі США.

5 березня 2013 року Чавес помирає від раку. На його місце приходить колишній водій автобуса — Ніколас Мадуро.

Політика Мадуро (2013 — 3 січня 2026)

Економіка. Мадуро не змінив стиль Чавеса, але при цьому втратив високі ціни на нафту та підтримку частини лояльних еліт. Ручний розподіл ресурсів і зруйнована PDVSA призвели до гіперінфляції та залежності від імпорту за відсутності валюти.

З початку 2017 року США почали запроваджувати фінансові та нафтові санкції, що на тлі зруйнованої економіки поставило режим Мадуро в режим виживання.

Внутрішня політика. Ніколас зробив ставку на армію, віддавши їй контроль над портами, нафтою, імпортом і — найважливіше — повний імунітет від переслідувань. Опозицію відсторонили від виборів, лідерів заарештували. Суд став повністю підконтрольним, парламент втратив будь-яку політичну силу.

Усе це дало США можливість акуратно усунути Мадуро (а не так як вони зробили в Іраку…).

Що далі

Як заявив Донні, Мадуро взятий і вивезений із країни. Очікую сценарію:

Встановлення «Януковича»
Мадуро дадуть ціаніду
Контроль над нафтою де-факто повернеться до США

Висновок тут один: Absolute Democracy 👍